14 лютого відзначаємо свято Закоханих. Цьогоріч воно припало на вихідний – неділю. Але у коледжі те, що свято надходить, відчувалося ще до вихідних. У фойє, на І поверсі центрального корпусу, під час перерв гуртувались студенти, працівники щось жваво обговорюючи. А річ у тому що тут, на стінах, редколегії академічних груп порозвішували малюнки та стінгазети, приурочені до Дня Святого Валентина.

    Кохання, як відомо, почуття одне з найпрекрасніших, але й найсерйозніших. Отже, доволі серйозно і оригінально підійшла студентська молодь до оформлення своїх листівок. Особливу увагу привернула стінгазета групи ВППР-21, яку оформив її староста – Владислав Давидчук. Юний художник зачепив доволі актуальну на даний час тему – солдатське кохання. Адже на війні кохання не жевріє, а горить яскравим полум’ям , відчуваючи небезпеку. А небезпека чатує, нагадуючи тривожними вістями зі сходу країни. До речі, батьки десяти студентів нашого коледжу нині захищають східні кордони країни від сусіда-окупанта. Ще більше десятка колишніх студентів – недавніх випускників, теж воюють, захищають єдність і незалежність України.

       Як от, Ярослав і Владислав Малі, ще зовсім хлопчики, усміхаються зі шпальт місцевої районки у військовому обмундируванні, з автоматами. Вдивляючись у ці обличчя, спливає на думку поетичний вислів: Ви ще не вміли обнімати, А воювати довелось. Осмислюючи все, хочеться крикнути на весь світ: «Люди, схаменіться! Зупиніть війну!»