Старіє все: земля і люди,
Роки летять і час безжалісно біжить.
Ти ж завжди молодий, наш коледж любий,
І що для тебе вічність, час чи мить.
У кожного із нас живуть у серці спогади про рідний навчальний заклад. Адже тут ми, здобуваючи знання, розвивалися, росли; тут минула чудова пора юності.
Коледж пам'ятає своїх студентів і всіма ними пишається. Випускники часто ступають на поріг Верхівського сільськогосподарського коледжу ВНАУ.
9 вересня Верхівський сільськогосподарський коледж ВНАУ радо зустрічав дорогих гостей – випускників 1970 року. В минулому році вони святкували у стінах рідного коледжу 45 років, як закінчили навчання у коледжі, а цього року зустрічали 50 років, як вступали до коледжу.
На цю довгоочікувану зустріч злетілися аж десятки колишніх студентів, їх радості не було меж: щирі, довірливі слова, хвилюючі спогади, що не могли залишити байдужим навіть нинішніх студентів та працівників коледжу.
Уже біля входу до центрального корпусу гостей зустрічали студенти. Потім випускники зайшли в рідну аудиторію, де директор коледжу, Кушнір Олександр Михайлович, зробив перекличку колишніх студентів, та хвилиною мовчання вшанували память студентів-випускників, яких не має в живих. На зустрічі був присутній і староста групи, Сполітак Дмитро Петрович, якому нещодавно виповнилось 80 років. Після завітали до читальної зали коледжу, де на них чекала приємна несподіванка. Там зустріли їх, як і годиться гімном коледжу, студенти говорили гарні слова та співали пісні.
Гості поїхали із коледжу, залишивши по собі гарні спогади і отримали домашнє завдання: розгорнути активну профорієнтаційну роботу, пообіцявши обов'язково його виконати на відмінно.
|